Влада не має права перекладати комунальні проблеми на людей
Міські ради зобов’язані за бюджетні кошти провести технічну паспортизацію житлового фонду, а також упорядкувати внутрішньобудинкові комунікації.
Лише після цього може перекладати відповідальність за утримання та управління житловим сектором на людей, що проживають у конкретному будинку.
Зазначені проблеми розглядалися позаминулого тижня у телепередачі “Злий дім” на каналі ZIK, участь у якій взяли:
– депутат Київради, член бюджетної комісії Алла Шлапак;
– начальник управління розвитку житлово-комунального господарства КМДА Віра Радченко;
– керівник сектору контролю за регулюванням цін Держпродспоживслужби Дмитро Курочка;
– адвокат Віта Струкова.
Ведучий програми Олексій Кучеренко запропонував гостям студії обговорити варіанти виходу з «комунального трикутника», заручником якого з вини держави та місцевої влади стало населення України. Так звана «комунальна реформа» створила колапс безвідповідальності за утримання та безпеку житлового фонду.
Держава й органи місцевого самоврядування “передають кермо” уповноваженим представникам багатоквартирних будинків, утім не знайшовши часу, щоб провести інвентаризацію, виготовити технічні паспорти, чітко пояснити, кому належать будинки, комунікації та земля, надати обраним мешканцями управителям відповідний правовий статус.
Олексій Кучеренко розповів, що навіть у нових будинках вже є вдосталь проблем, бо свого часу не було впроваджене обов’язкове створення ОСББ і передача йому від забудовника пакету документів згідно з актом введення будинку в експлуатацію.
Віра Радченко у свою чергу розповіла, що так і планувалось зробити, але є випадки де вступ до ОСББ розглядався майже рік. Наразі люди не готові до нової реформи, вони навіть не розраховували на те, щоб опікуватися майном будинку.
Учасники згадали про необхідний перелік технічної документації для багатоквартирних будинків:
- технічний паспорт на багатоквартирний будинок;
- паспорт об’єкта, складений за результатами обстеження;
- енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних мереж;
- проектна документація зі схемами влаштування прибудинкових систем;
- документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію об’єктів;
- технічна документація обладнання котелень;
- технічна документація на ліфти;
- план земельної ділянки;
- акти приймання-передавання технічної документації на будинок;
- технічні документи на мережі, прилади, устаткування.
“Технічна документація багатоквартирних будинків, що знаходилися у комунальній власності — були власністю територіальних громад до введення нового закону про ЖКП, має бути виготовлена за рахунок місцевого бюджету”, — вважає Алла Шлапак.
Олексій Кучеренко додав, що саме попередній власник має зібрати усі документи на будинок та передати їх наступному власнику.
За словами Алли Шлапак, важливою проблемою для киян є відсутність паспортів на житлові будинки. При цьому влада ледь чи не силою намагається покласти відповідальність за жалюгідний технічний стан житлових споруд на людей.
«Мені соромно за те, що Київрада до цього часу не взяла за приклад досвід Вінниці, Одеси та Чернігова. У цих трьох містах за рахунок бюджету вже паспортизували 50% житлового фонду. Я послідовно відстоюю принципову позицію: технічну документацію для багатоквартирних будинків, особливо комунальної форми власності, мають виготовити за рахунок бюджету. Влада повинна провести інвентаризацію, визначити реальний технічний стан будинків і привести їх до ладу. Тільки після цього можна передавати мешканцям усю повноту відповідальності за їхні будинки. Ми говоримо, насамперед, про безпеку людей, про чесність формування тарифів. Крім того, це основна умова появи реального конкурентного ринку в житлово-комунальному секторі», – резюмувала Алла Шлапак.
