Чому НКРЕКП саме зараз згадало про перехід до RAB-тарифів?
Близько місяця тому НКРЕКП видала на сайті чергову методологію переходу на РАБ-тариф. Що ж дуже своєчасно в умовах коли вся країна сидить на карантині, а держава бореться з розповсюдженням вірусу, чи не так?
Цікаво те, що країна чекає переходу на стимулюючий тариф з 2013 року.
Хочу нагадати, з яким завзяттям по всіх ефірах та круглих столах мігрували «експерти» та депутати з групи «грантоїдів», переконуючи усе суспільство в магічній силі RAB-регулювання. Тоді цей порив вдалося збити простою констатацією очевидного факту — тарифи неминуче і кардинально зростуть.
Саме тому сильно дивує те, що регулятор в сфері енергетики згадав про нього зараз — тоді, коли нормальне обговорення методології не можливе в принципі через карантинні заходи.
При цьому постанова Регулятора від 30 червня 2017 року визначає — будь яке рішення повинні прийматися після громадських обговорень та надання доступу до них представників зацікавлених сторін.
Не зовсім розумію — навіщо в такій ситуації НКРЕКП порушує свої ж постанови?
Візьму на себе сміливість порекомендувати регулятору не поспішати з цим непростим питанням. Хаотичний броунівський рух в енергетиці останніх місяців, який сміливо можна назвати «герусівщиною», яскраво продемонстрував свою безвихідь.
Переконаний, що до визначення новим урядом і новим міністром енергетики оперативних кроків стабілізації ситуації на вкрай розбалансованому енергоринку, імітувати бурхливу діяльність у сфері тарифоутворення не потрібно.
Краще, за моїм глибоким переконанням, зайнятися сьогоднішніми проблемами, що вже зараз загрожують країні — наприклад, стабілізацією енергосистеми, що вже похитнулася внаслідок масових неплатежів населення.
Одночасно треба терміново зрозуміти, що дві проблеми невпинно насуваються і вони дуже щільно пов’язані з проблемою енергоринку.
Перша — це закінчення терміну дії Постанови про ПСО (покладання спеціальних обов’язків) для Нафтогазу, як останнього рубежу державного регулювання цін в цьому сегменті для населення і ТКЕ. Наслідки «вільного ринку», очолюваного безконтрольним гіпермонополістом Нафтогазом можуть бути катастрофічними.
Друга — це повна відсутність будь-якої державної політики по відношенню до ТКЕ, які впевнено просуваються до свого самознищення.
Сподіваюсь на розуміння шановними Членами НКРЕКП!
Хочу нагадати, що ми всі, як споживачі, утримуємо цей надважливий незалежний регуляторний орган за рахунок тарифних платежів саме для того, щоби вони гарантували суспільству і всім суб’єктам професійні і виважені рішення!
