Рада не підтримала правки Кучеренка: імпорт електроенергії з Росії досі відкритий
4 грудня Верховна Рада прийняла в другому читанні та в цілому Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про ринок електричної енергії”, не підтримавши пропозиції народного депутата Олексія Кучеренка щодо обмежень продажу електричної енергії, яка імпортована з держав, що не є сторонами Енергетичного Співтовариства.
Проектом закону пропонувалося врегулювати механізм виконання спеціальних обов’язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, недопущення неконтрольованого зростання цін на електричну енергію внаслідок відсутності ефективної конкуренції, забезпечено теплопостачання споживачів в опалювальний період шляхом врегулювання питання роботи ТЕЦ в новому ринку електричної енергії.
У той же час, депутати Верховної Ради при розгляді законопроекту в другому читанні не підтримали важливі правки Олексія Кучеренка, які в тому числі передбачали, що продаж електричної енергії, яка імпортована з держав, що не є сторонами Енергетичного Співтовариства, може здійснюватися виключно на організованих сегментах ринку, а також встановлювали заборону на комерційні перетоки електричної енергії з держави, що визнана Україною державою-агресором.
Обговорення правок Олексія Кучеренка на засіданні Верховної Ради:
Як зазначав народний депутат в поясненні до поданих поправок до другого читання законопроекту, у результаті прийняття 18 вересня 2019 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії» № 107-IX, яким було внесено зміни у тому числі до Закону України «Про ринок електричної енергії», фактично відбулася легалізація імпорту електричної енергії із Російської Федерації – країни-агресора.
Україна ратифікувала Договір до Енергетичної хартії та Протокол до Енергетичної Хартії з питань енергетичної ефективності і суміжних екологічних аспектів. Договір до Енергетичної хартії в свій час було розроблено з метою об’єднання енергетичних ринків Західної і Східної Європи. Цей договір покликаний сприяти співпраці в цілях гарантування енергетичної безпеки та ринкової конкуренції зі збереженням національного суверенітету.
Зобов’язання, які містяться у Договорі до Енергетичної хартії, є обов’язковими для виконання всіма країнами-членами Європейського Союзу, і стануть такими для тих країн, які подали заявки на членство в ЄС.
Основною метою Договору до Енергетичної хартії є захист іноземних інвестицій та захист від основних некомерційних ризиків; встановлення недискримінаційних умов торгівлі енергетичними продуктами та пов’язаним з енергетикою устаткуванням на основі правил СОТ, а також свобода транзиту енергії трубопроводами, електромережами та з використанням інших видів транспортування; розв’язання суперечностей між державами-учасницями та, у випадку інвестицій, між інвесторами та країною, що їх приймає; сприяння підвищенню енергоефективності та захисту навколишнього середовища.
На відміну від України, Російська Федерація не лише не ратифікувала Договір до Енергетичної Хартії, але взагалі відкликала свій підпис під ним і тим самим вийшла з числа сторін, хто підписав Договір до Енергетичної Хартії. Також на сьогодні Договір до Енергетичної Хартії не ратифікувала і Білорусь.
У світі глобалізації, що росте, і взаємозалежності між експортерами і імпортерами енергії загальновизнано, що багатобічні правила можуть забезпечити збалансованіші і ефективніші рамки для міжнародної співпраці, ніж ті, які передбачені лише в двосторонніх угодах або документах, що не мають законодавчої сили. Тому Договір до Енергетичної Хартії грає важливу роль в контексті зусиль зі створення правового поля для глобальної енергетичної безпеки, на основі відкритих, конкурентних ринків і принципів стійкого розвитку.
Крім того, Україна набула статусу Договірної Сторони в Енергетичному Співтоваристві шляхом ратифікації Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства. Енергетичне Співтовариство – це об’єднання країн-членів ЄС і країн Східної та Південної Європи, що підписали Енергетичну хартію, яке, призначене для поширення правил енергетичного ринку ЄС на його найближчих сусідів. Співтовариство вимагає від сторін відповідного договору проведення низки реформ, щоб провести значну лібералізацію ринків, підвищити енергоефективність та здійснити інші реформи. Договір має життєво важливе значення для сусідів ЄС, оскільки демонструє потенціал для реформування неефективних систем і забезпечення вигід для енергетики та економіки в цілому.
Таким чином, Україна у рамках членства в Енергетичному співтоваристві взяла на себе зобов’язання щодо підвищення ефективності функціонування внутрішніх енергетичних ринків, їх лібералізації та імплементації відповідного законодавства ЄС.
Враховуючи намагання України рухатися в бік європейської інтеграції та виходячи з зобов’язань взятих на себе Україною за Угодою про Асоціацію з ЄС, депутатом пропонувалося чітко визначити правила імпортування електричної енергії як з країн-членів Енергетичного Співтовариства, так і з країн, що не є такими членами.
Також, враховуючи здійснення з боку Російської Федерації фактів воєнної агресії проти України, окупації РФ частини суверенної території України, а також керуючись законодавством України, яким визнано Російську Федерацію державою-агресором, імпорт електричної енергії з Російської Федерації пропонувалося обмежити в цілях забезпечення національної безпеки та енергетичної незалежності України.
При розгляді законопроекту № 2233 в другому читанні, пропозиції та правки Олексія Кучеренка не були підтримані.
