Не полишаю надії, що Юрій Вітренко сяде за грати в Україні
Депутат Верховної Ради України від фракції “Батьківщина” Олексій Кучеренко прокоментував діяльність Юрія Вітренка на посаді голови правління Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”.
Свою думку народний депутат висловив у соціальній мережі Facebook.
Спіймав себе на думці, що мені Юрій Юрійович Вітренко дуже нагадує свого колегу Ігоря Михайловича Бакая в молодості.
Батька-засновника “Нафтогаза” часів президента Кучми. Ні, безумовно Юрій Юрійович імпозантніше, в нього чудові дорогі краватки та серветки в кишені. І зубу золотого в нього теж нема. І англійську він знає чудово. Але по таланту “розводити лохів” вони дійсно гідні один одного.
Ще їх об’єднує одна дуже вагома риса. І той і інший під час свого шаленого злету напряму спілкувалися з президентами і плювали на всіх інших оточуючих – на прем’єрів, міністрів, депутатів. Їм обом здавалося що це назавжди – бути, по суті, другою людиною в державі. Як їм здавалося. Де зараз Ігор Бакай – в Росії. Що з ним – можете поцікавитися в Google. Що далі буде з Вітренком – при цій владі думаю з великими грошима поїде нарешті до родини в Німеччину, де вже давно вона проживає.
З’явиться в країні адекватна та послідовна влада – будуть максимум такі ж процеси, як і з найближчим оточенням Порошенка (Демчишин &Ко), які закінчуться нічим. Не лишаю все ж таки надії що пан Вітренко сяде за грати тут в Україні – дуже велику шкоду нанесли вони разом з Коболєвим державі.
І останнє. За іронією долі перед “Нафтогазом” часів Бакай стояло завдання не лише фінансування тодішнього президента. Він ще активно фінансував політичні проекти, в яких була зацікавлена Банкова. Одним з його реципієнтів з метою послаблення соціалістів Мороза була така собі ПСПУ – Прогресивна соціалістична партія України на чолі… з Наталією Вітренко. І це не просте співпадіння прізвищ.
“Я глибоко переконана, що знання, професіоналізм і висока відповідальність за доручену справу мого сина, Юрія Юрійовича Вітренко, стануть в нагоді нашій країні і він буде успішним чи то міністром енергетики, чи то прем’єр-міністром уряду України”, – заявляє Наталія Михайловна чомусь з США. Ось така іронія долі.
