Хто вимагає приватизувати Нафтогаз?
Під час будь-якої чуми хтось обов’язково влаштовує собі бенкет. Ви це бачите по цінах на маски, лимони, імбир, медикаменти та інші продукти. Але це дрібниці в порівнянні, скажімо, із землею, або іншими перлинами, які ще лишилися.
Декілька днів тому голова правління Нафтогазу оприлюднив свій черговий бравурний пост. Як я зрозумів, перебуваючи в ейфорії від контракту, який на 4 роки йому подовжила дегенеративна Наглядова Рада, складена з іноземних та вітчизняних авантюристів, та тимчасовий Уряд, сформований з переляканих «членів Кабміну» переляканою монокоаліцією.
Трішки пізніше буде ретельний аналіз набору слів очільника Нафтогазу, який як завжди завжди позбавлений будь-якого змістовного навантаження. А зараз просто формулюю перше запитання. Відповідні запити будуть направлені в понеділок! Отже:
2 жовтня 2019 року монобільшість у Верховній Раді в процесі турборежиму відмінила Закон України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» та доручила Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців розробити та подати на затвердження Верховній Раді України перелік підприємств, що не підлягають приватизації.
3 лютого 2020 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №2831, поданий урядом Гончарука, про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
19 лютого 2020 року був зареєстрований альтернативний проект закону, яким пропонується скасувати рішення монобільшості про відміну Закон України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».
Ці законопроекти не розглядались навіть відповідними комітетами. І на даний час 100% акцій Нафтогазу належить державі.
Яким чином до контракту Коболєва потрапила вимога підготувати компанію до IPO, коли це питання не врегульовано на законодавчому рівні? Хто пролобіював такий показник до контракту? Сам Коболєв?
Не здивуюся, якщо завтра до чергових вимог МВФ буде внесено зобов’язання щодо приватизації частки Нафтогазу.
