Антикризовий енергетичний штаб нарешті організував діалог енергетиків із владою
Вчора вперше майже за рік відбувся професійний діалог енергетиків та влади в межах Антикризового штабу.
Це той формат, якого я вимагав з часу коли енергетика почала валитись. Щоб рішення приймались в діалозі із тими, хто розуміє чому не можна тримати 80% атомної енергії в системі.
Я вже звик, що наш комітет може засідати раніше призначеного часу, змінювати час в останній момент, розроблювати проекти рішень, які потім ламають усю енергосистему, і навіть не демонструються нелояльним депутатам.
Учора була динамічна дискусія: Прем’єр, Укренерго, Енергоатом, Донбасенерго, ДТЕК, Укргідроенерго, депутати, міністри.
Напрямок, запропонований штабом, у багатьох аспектах збігається з тим, що я вже давно пропоную, а саме:
• Планують надовго, до кінця 2021 року, заборонити імпорт електроенергії з Росії та Білорусі. Рішення логічне — у нас профіцит потужностей генерації та зниження споживання електроенергії, то навіщо нам імпортний струм? Саме масовий імпорт став однією з причин системної кризи в нашій енергетиці.
• Має бути розроблено механізм аукціонів для оптової купівлі електроенергії промисловими споживачами. Нормальний ринковий захід — купуючи струм за довгостроковим контрактом у того ж таки Енергоатому.
• Мінекоенерго доручено найти порозуміння з виробниками ВДЕ, щодо «зелених тарифів». Завжди стверджував, що «зелені тарифи» в України завищені. Наскільки можу судити, виробники ВДЕ вже готові до зниження тарифу. Головне, щоб все відбулося цивілізовано – за спільною згодою, бо інакше потім судитися з ЄБРР уже доведеться наступникам.
• Пропонується переглянути діючий механізм ПСО, бо він призвів до низки негативних наслідків – передбанкрутний стан ДП «Гарантований покупець», який заборгував майже 4,5 мільярди гривень «Енергоатому» та понад 3 мільярди гривень виробникам ВДЕ.
• Повернення до розгляду законопроекту «Про погашення заборгованості на ринку електричної енергії». Необхідне, хоч і вкрай спізніле рішення — заборгованість на ринку становить декілька десятків мільярдів гривень.
Комітет з енергетики мав шанс бути ініціатором та лідером цього процесу, але втратив його. Не знайшовши можливість за вісім місяців адекватно відреагувати на виклики. Натомість, завдяки смішним та шкідливим амбіціям певних депутатів комітету — ставши причиною багатьох проблем.
Оптимізму в мене не багато. Бо коли деякі з цих рішень будуть йти через Раду там на них буде чекати той же самий штаб саботажу, який і організував «енергетичну кризу 2020» на чолі з головою комітету з енергетики та ЖКГ.
