“Зима – остання зброя Путіна проти України”. Як країна може пережити холод без електрики від Запорізької АЕС
У частині Запорізької області, яка залишається під контролем України, місцева влада рекомендує жителям уже зараз готуватися до холодної зими.
Варіантів два: виїхати з регіону або максимально утеплювати своє житло. Якщо це багатоквартирний будинок — утеплити балкон, стіни, вікна. А якщо приватна оселя — купити твердопаливний котел, «буржуйку» або електробатарею.
Найбільша в Україні та у всій Європі Запорізька АЕС із березня захоплена російськими окупантами. Наразі підприємства «Енергоатому», до складу якого входить Запорізька АЕС, забезпечують 55 % українського споживання, восени та взимку цей показник збільшується до 70 %.
Що буде під час холодів, якщо Україні все ж таки не вдасться повернути контроль над Запорізькою АЕС і російські загарбники її відключать? У Міністерстві енергетики України раніше озвучували такий варіант: збільшити виробництво електроенергії на вугільних станціях. Додаткова опція — покупка електроенергії у ЄС. А ще Україна може втратити мільярди доларів, бо доведеться зупинити власний експорт електроенергії. Підприємства «Енергоатому» до війни формували 4 % ВВП країни.
Свій прогноз на зиму дав заступник голови комітету Верховної Ради України з питань енергетики Олексій Кучеренко.
— Ви розумієте, що сталося на Запорізькій АЕС? Із чим було пов’язане її відключення? Що в цей момент могло відбуватися на окупованій станції?
— Я б почав не з технічного аспекту, а з політичного. Абсолютно зрозуміло, що Путін на додаток до війни бойовими засобами додає другий серйозний аргумент — це енергетична війна. Напевно, і з газом будуть проблеми в трубі. Я на них чекаю. Безперечно, це й бойові удари по енергетичних об’єктах для того, щоби довести ситуацію до критичної саме взимку. Зима — це остання зброя Путіна проти України. Це як «Фау-2» (перша у світі балістична ракета дальньої дії) у Гітлера перед тим, як він закінчив життя.
— Чого він хоче добитися по Запорізькій станції?
— Дуже просто. Дуже хоче створити ситуацію загрози ядерній безпеці — якихось витоків радіації та інше, щоб у цьому була нібито винна українська сторона й щоб у цій ситуації під тиском світу, МАГАТЕ та європейців Україна звернулася до «Росатому» з проханням: «Заберіть, будь ласка, у нас керування станцію. Ми вам її віддаємо, тільки приберіть загрозу ядерній безпеці». Абсолютно глухий примітивний сценарій шантажиста, авантюриста. Але він буде намагатись його втілювати.
— Про що йде мова?
— Одного разу всі чотири лінії електропередач виявилися б обрубаними. Остання — це 750 кіловат, яка обрубала п’ятий та шостий блоки. Чотири блоки стояли в холодному резерві, й ось аварійно відвалилися п’ятий та шостий. У цій ситуації ключове питання — збереження електроенергії для охолодження реактора. Залишилася одна лінія — це сусідня Запорізька теплова електростанція, від якої відбулася спроба режиму безпеки цього охолодження. Але якби й цієї лінії не було, то мусив би перейти на режим дизельгенераторів. Це запаси дизпалива, генератори. Вони можуть працювати десять днів в автономному режимі, і поряд є склади ще на десять днів. І після цього — загроза «Фукусіми-2». Ось сценарій путіна в цій ситуації він абсолютно зрозумілий.
Ще раз я хочу сказати: Україні конче потрібна кардинальна радикальна підтримка не на словах, не дискусіями стурбованості і від МАГАТЕ. Я знаю, що цього тижня виїжджає керівник МАГАТЕ та ООН. Це європейська та світова проблема на сьогодні.
А зараз другий сценарій. Якщо в нас усе ж таки Запорізька атомна станція вивалюється з балансу, то трагедії абсолютно немає. Зрозуміло, що зима буде суровою. Зрозуміло, що будуть обмеження щодо тепла та електроенергії. Ми використовуватимемо вугілля на теплових станціях. Його накопичено в достатніх резервах. Цілком можливо, що наприкінці зими — це лютий-березень — знадобиться газ для того, щоби замістити вугілля, яке закінчиться на станціях. У цей момент критично важливо, щоби в нас у сховищах було 2–2,5 млрд кубів газу, який компенсує вугілля.
Буде обмеження, буде знижена температура теплоносіїв у містах, але армагеддону в цій ситуації не повинно бути. Звісно, будуть, мабуть, ракетні удари. Тут треба молитися богові, треба сподіватися на ППО та ЗСУ і треба бути готовим, що після ракетних ударів якийсь час можуть бути перебої з подачею тепла та електроенергії. І в цей момент дуже важливими є ці автономні засоби, про які ви говорили: буржуйки, індивідуальні засоби, котли. У приватному секторі люди й так знають, що робити, повірте мені.
Люди не були б власниками приватного будинку, якби не розуміли, як їм диверсифікуватись. Основна загроза — у багатоквартирних будинках, де є центральне опалення. Там треба робити пункти масового міського опалення, де люди на період день, два, три могли б обігрітися та не замерзнути в цій ситуації. Ми в Алчевську це проходили.
— Ви вжили термін «енергетична війна». Як вона може виглядати?
— Вона йде вже повним ходом. Це війна проти Євросоюзу, Європі насамперед. Ціна на газ — 3500 євро. Ви ж розумієте, що це якась космонавтика. Це розплата з Європою за її нерішучість та за її двояку позицію з «Північним потоком — 2». Зрозуміло, що Україна є в епіцентрі цієї війни. Насамперед можливо падіння тиску до нуля в транзитній системі ГТС. Там є європейські контрагенти, які цей газ мають отримувати в річному обсязі 40 млрд кубів. Але Путін може придумати будь-що, оскільки це сьогодні відбувається на «Північному потоці — 1»: аварія на якійсь трасі, полетять турбіни чи ще щось.
Потрібно очікувати, що це мінімізація тиску та транзиту газу через ГТС, це військові удари по об’єктах інфраструктури, маніпуляція з атомною станцією, щоби її вивести з енергобалансу України. Це найпесимістичніший, критичний, але очікуваний варіант. Тому ще раз говорю: буде важко, напружено, можуть бути якісь серйозні локальні проблеми, але армагеддону в цій ситуації не станеться. Ми виживемо в цій ситуації, і станемо розумнішими, і ще більше будемо ненавидіти агресора, і ще швидше закінчимо цю війну разом із Європою та світом.
— Тобто навіть якщо окупована зараз Запорізька АЕС буде знеструмлена і всі ці потоки електроенергії, які вона виробляє, як раніше повідомляла Росія, вона може направити їх до анексованого Криму.
— Вона не спрямує ці потоки до Криму. Це виключено. Нехай вони викинуть це зі своєї тупої голови, вибачте за вираз. Там досить уразлива інфраструктура, лінії електропередач: Каховка, Джанкой. У нас високоточна зброя — не буде запорізька електроенергія надходити до Криму. Забудьте.
— А чи Україна без Запорізької АЕС зможе?
— Це песимістичний тяжкий сценарій, але, ще раз повторюю, при цьому тяжкому сценарії катастрофи все одно не буде, буде просто тяжкий сценарій обмеження споживання, знижені температури в будинках, знижені температури теплоносіїв. Можливі перебої та електроенергія щогодини. Це буде тяжко, але це не буде катастрофою. У цій ситуації держава просто має подумати, як максимально допомогти своїм людям, особливо малозабезпеченим та соціально вразливим.
Я присутній на всіх штабах. Ми максимально намагаємось мерам надати насамперед методологічну фінансову підтримку, щоби вони на місцях забезпечили життєдіяльність населених пунктів. Звісно, буде така енергоміграція. Тобто люди, очікуючи, що будуть проблеми з електроенергією та теплом, мігруватимуть до місць, де вони зможуть таких проблем уникнути. Це можуть бути села, де вони можуть на якійсь альтернативі — вугіллі, дровах, щепі — виживати. Хтось може дозволити собі виїхати за кордон чи переміститися до Західної України. Ось ця міграція буде однозначно, до неї також треба бути готовими.
