Проблемами житлової політики наразі ніхто не обіймається
Минулого тижня Олексій Кучеренко взяв участь у прес-конференції “Законодавчі зміни у сфері ЖКГ. Як приймати спільні рішення у багатоквартирному будинку?”
Незабаром киянам, як і іншим громадянам України, доведеться жити за чотирма новими законами, які стосуються житлово-комунальних послуг. Це Закони «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (2015 року), Закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (2017 року), Закон «Про житлово-комунальні послуги» (2017 року), Закон «Про відходи» (2018 року).
Народний депутат від ВО “Батьківщина” Олексій Кучеренко взяв участь у прес-конференції, проведеної у форматі круглого столу, організатором якої виступили КМДА та Департамент суспільних комунікацій. Спеціалісти обговориили виклики, що вже постали перед громадянами і владою, до якої кияни за звичкою звертаються як до рятівника та арбітра у складних питаннях.
“Вже в травні 2020 року жителі багатоповерхівок мають обрати одну з чотирьох моделей договірних відносин з виконавцями житлово-комунальних послуг”, – поінформувала начальник управління розвитку ЖКГ Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Віра Радченко – “Нині зрозуміло, що переважна більшість жителів багатоповерхівок до цього не готові, і не виконають процедуру до травня. Як результат – можуть залишитися без житлово-комунальних послуг, бо не впишуться в рамки діючого законодавства. Співвласники будинку мають зібрати легітимні збори і обрати собі форму договірних відносин з усіма комунальними службами – від ЖЕКу до водоканалу й фірми з вивезення сміття”.
Експерти визначили головну проблему — недосконалість закону, адже за кілька років стало зрозумілим, що мешканці не в змозі провести збори, особливо – легітимні, що відповідають всім вимогам закону. Ще одним викликом, не врегульованим нормативами, є коректне нарахування плати за комунальні послуги за всіх фактично проживаючих у будинку людей, адже це неможливо вирахувати.
Серед дуже серйозних викликів Віра Радченко назвала процедуру (насправді – саму можливість) списання з балансу будинків при створенні ОСББ, для передачі в управління від однієї до іншої, обраної мешканцями, компанії-управителя.
“Нині також абсолютно неможливо підвищувати плату за обслуговування будинків, до якої входять як складові й оплата за енергопостачання місць загального користування (ліфти, насоси тощо) оплата праці двірників, сантехніків…”, – продовжує Віра Радченко. – “Відомо, що мінімальна зарплата в Україні постійно підвищується, зростає вартість електроенергії. ЖЕКи не можуть нині утримувати штат, платити за електрику в будинках. Тому ми бачимо по Києву хвилю банкрутств приватних ЖЕКів й колосальні борги будинків перед енергетиками.”
Олексій Кучеренко взяв участь у дискусії та розповів про роль НКРЕКП та ситуацію з житлово-комунальною інспекцією.
“НКРЕКП не просто орган, який встановлює тарифи. Зараз, я бачу, що у нової влади немає чіткого розуміння, як будуть регулюватись тарифи у сфері комунальних монополій. Точка зору міністерки Альони Бабак полягає в тому, що все має бути віддано на міста, центр від усього “вмиває руки”. Точка зору голови профільного комітету діаметрально протилежна — НКРЕКП має продовжити регулювати монополії”, — розповідає Олексій Кучеренко.
На думку народного депутата, завжди будуть протиріччя у споживачів та надавачів послуг, тому мають бути механізми позасудового вирішення проблем.
“Я зареєстрував законопроект про державну житлово-комунальну інспекцію. 10 років тому вона працювала та захищала інтереси споживачів. Зараз ця інспекція могла б стати своєрідним буфером між споживачами та надавачами послуг. Але законопроект лежить у комітеті без розгляду”, — вважає народний депутат.
Головний виклик, про який говорили всі учасники круглого столу, це те, що до травня більшість киян не зможуть обрати собі нових управителів та постачальників послуг. Настане колапс у сфері ЖКГ, оскільки з одного боку громадяни матимуть залишитися без житлово-комунальних послуг, зокрема без водопостачання, що з іншого боку заборонено законом. Комунальники мають якимось чином знайти спосіб надавати такі послуги, але вже за межами діючих законів, якщо до того часу не приймуть поправок до законодавства.
“Що можна було б зробити в нинішній ситуації: законодавчо спростити механізм прийняття рішень будинковими громадами, зменшити навантаження на споживачів, яке виникло через необхідність окремо сплачувати безліч рахунків (наприклад: водопостачання, газу і окремо – обслуговування вузлів будинкового обліку). А також надати можливість коригувати складові витрат по обслуговуванню будинків. Запровадити інститут гарантованого надавача комунальних послуг”, – говорить Віра Радченко.
За словами генерального директора ПрАТ «Київводоканал» Дмитра Новицького, має працювати й модель обрання надавача послуг мешканцями за замовчуванням наряду із моделлю вибору постачальника на зборах всього будинку. Абсолютно логічним було б спростити сплату за окрему послугу. Нині, за законом, всі складові, що раніше були зібрані в один тарифний показник, роз’єднуються на окремі складові. Треба об’єднати всі платежі в одному тарифі. Не варто заплутувати споживача й ускладнювати йому сплату за рахунками. Негайно потрібно визначити, хто повинен обслуговувати внутрішньобудинкові мережі. За законом мешканці мають цим опікуватися самі, на практиці — цього не робить ніхто, аварійні бригади лише ліквідують пориви труб.
Підбиваючи підсумки, Олексій Кучеренко зазначив, що на державному рівні немає бачення того, що робити з житловим фондом та як збалансувати інтереси громадян, монополістів та надавачів житлово-комунальних послуг.
