Чому АМКУ ігнорує відверті порушення при націоналізації Укрнафтобуріння?
Останнім часом в газовому секторі відбуваються дуже цікаві події. Держава (немов би) намагається в якийсь спосіб відібрати у неправильних бізнесменів їх активи та взяти управління їми на себе.
Не хочу обговорювати саму доцільність такого кроку – держава теоретично має право на все, але якщо вже приймається таке політичне рішення – його реалізація має бути бездоганною в юридичному плані та без сумнівів призвести хоча би до якихось позитивних економічних наслідків в плані ефективності використання цих активів.
Спробую промовчати (хоча це вкрай важко) стосовно «ефективності» державного управління в енергетиці – Нафтогаз, Центренерго, Оператор ГТС, Енергоатом, Укренерго навряд чи є позитивними прикладами. Але – на війні як на війні.
Держава прийняла рішення «конфіскувати» дуже цікавий актив під назвою Укрнафтобуріння у якихось «олігархів» під оплески електорату. Ідея немов би теоретично прогресивна, але її бездарна, непрозора та скандальна реалізація одразу наштовхує на одну думку – «а тому чи я дала»??
Отже, вже на старті «конфіскований», а вірніше заарештований актив у вигляді корпоративних прав УНБ було вирішено віддати в управління тільки що «одержавленій» компанії Укрнафта. Без конкурсу, з зухвалим порушенням законів та процедур. Одразу задам лобове питання – а чому Укрнафті, а не скажімо Нафтогазу. Чи якийсь авторитетній міжнародній компанії, яка могла би швидко наростити видобуток газу?!
Одразу постає безліч питань.
Саму Укрнафту держава відібрала вкрай сумнівно, там будуть гарантовані суди, ймовірні зміни рішення, штрафні санкції та скандали. Отже, ніякого доступу до міжнародних кредитних та інвестиційних ресурсів не передбачається.
Чомусь акціонером від держави оголошено Міноборони, що виглядає насмішкою – навіть якщо не згадувати про яйця.
Наглядова рада Укрнафти сформована абсолютно «по-лівому», збори акціонерів проведені вкрай сумнівно і без залучення мажоритарного акціонера Нафтогазу, одразу виникли проблеми з фінпланом, з захмарними зарплатами топменеджерів (3.2 млн грн на місяць за дві посади керівника компанії вважаю дурнею та політичною помилкою), інвестиційна програма за моєю оцінкою фіктивна та дуже нагадує сумнозвісну «програму 20/20», тим більше що й автор в них один.
Ключовий момент – на Нафтогаз згідно з дорученням уряду покладено «спеціальні обовʼязки» тобто він буде постачати газ населенню та ТКЕ за спеціальною ціною. Укрнафта руками та ногами відбивається від цього почесного обовʼязку з цілком зрозумілих причин – кураторам потрібні «ринкові» ціни та великі гроші із закупівлі труб або іншого обладнання за завищеними цінами. Спеціальна ціна такої можливості звісно не дасть!
Є ще пару нюансів. Основою видобутку Укрнафтобуріння є газ!
Газом завжди займався Нафтогаз через дочірню Укргазвидобування (хоча питань до них дуже багато). Укрнафта свій видобуток газу впевнено і швидко скорочувала.
А газу для населення, ТКЕ та енергетики за спеціальною ціною явно на цю зиму може не вистачити. Тарифи підіймати ніхто звісно більше не дасть!
Погодьтеся – це серйозні аргументи.
Окремі питання виникають одразу до керівника Укрнафти/Укртатнафти пана Корецького.
Суміщення паном Сергієм Корецьким посад керівника Укрнафти і Укртатнафти відбулося з порушенням конкурентного законодавства. Як на це відреагував Антимонопольний комітет України – повідомив мене, що заява про надання такого дозволу до АМК не надходила і в майбутньому Комітетом будуть вжиті, заходи якщо порушення таки буде встановлено.
Така беззуба позиція органу, який має стояти на захисті економічної конкуренції, є обурливою. Пан Сергій Корецький вже більш ніж пів року керує двома стратегічно важливими для держави підприємствами. Інформація ця є публічною і відкритою, але АМК досі не наважився провести відповідне розслідування і прийняти рішення. Або свідомо не зробив цього, аби приховати від громадськості нехтування керівником компаній Укрнафта і Укртатнафта вимог конкуренційного законодавства.
З грубим порушенням законодавства відбувається і спроба передачі Укрнафті активів Укрнафтобуріння як в частині застосування спрощеної процедури в обхід конкурсу, так і без дотримання обов‘язкового дозволу АМКУ на концентрацію.
Але АМК і в цьому питанні напрочуд послідовний у своїй бездіяльності. На моє питання, чи порушило АРМА конкуренційне законодавство, не провівши конкурс з відбору управителя, Комітет мене повідомив, що вивчатиме це питання. Як відомо, представники АМК були присутні на численних міжвідомчих нарадах з приводу намірів АРМА щодо передачі арештованих активів Укрнафтобуріння поза конкурсом, але питання чомусь так і залишається Комітетом «невивченим».
Чи не призведе концентрація у вигляді набуття Укрнафтою контролю над Укрнафтобуріння до монополізації ринку газу? Як мені повідомив АМК, він наразі лише «аналізує» заяву Укрнафти на предмет того, прийняти її до розгляду чи ні. Тобто до аналізу впливу на ринок природного газу Антимонопольний комітет ще навіть і не думав братися.
Але поки Антимонопольний комітет «вивчає» та «аналізує», концентрація може відбутися де-факто. І це не просто буде чергове порушення конкуренційного законодавства Укрнафтою, а і позбавлення держави реальної можливості забезпечити населення і ТКЕ природним газом за доступною ціною в опалювальний сезон.
Поки писав цей пост – зʼясувалося що УНБ вже передали Укрнафті якоюсь угодою з якоюсь відкладальною угодою. Тому вирішив спрямувати повторний запит на АМКУ – це та ситуація коли треба зайняти якусь позицію. АМКУ постійно каже що йому не вистачає якихось повноважень для того щоби в країні відбулася реальна демонополізація енергетичних та інших ринків.
Перефразую класику – «яких вам ще повноважень не вистачає?!»
